«Правила порушують зазвичай саме ті, хто має контролювати їх дотримання» — казав колись один відомий партфункціонер радянських часів. Ті часи ніби то минули, але як виявилось, принципи залишились. Хоча, можливо вони залишились там, де при владі комуністи. Інакше як пояснити той факт, що Фонд держмайна, який очолює комуніст Рябченко, і який би мав слідкувати за порядком, сам є джерелом порушення закону.
«Правила порушують зазвичай саме ті, хто має контролювати їх дотримання» — казав колись один відомий партфункціонер радянських часів. Ті часи ніби то минули, але як виявилось, принципи залишились. Хоча, можливо вони залишились там, де при владі комуністи. Інакше як пояснити той факт, що Фонд держмайна, який очолює комуніст Рябченко, і який би мав слідкувати за порядком, сам є джерелом порушення закону.
Рейдерське захоплення цілої галузі української економіки триває вже півтора роки. Нікого не лякає втрата роботи майже десяти тисяч фахівців оцінювачів. Не хвилює монополізація ринку однією групою впливу. Не лякає навіть погіршення і подорожчання послуг для громадян. Схема, яка народилась в чиїйсь голові вперто реалізується. І тільки час від часу процес пригальмовується через протести і боротьбу самих оцінювачів.
Але попри те, що й Президент і Прем’єр-міністр неодноразово озвучували свою позицію стосовно новацій на ринку оцінки, захоплення галузі триває. Схоже ідеологи схеми настільки впевнені в своїй безкарності, що пішли на відверте порушення законів та розпоряджень уряду. Та досить риторики, перейдемо до конкретних фактів.
На 25 жовтня 2013 року Фонд державного майна України «допустив» на ринок оцінки майна для цілей оподаткування 319 оціночних господарських структур. З них 240 НІКОЛИ до цього не здійснювали оціночну діяльність. Попри те, що раніше у Фонді держмайна України запевняли про «повну готовність» до впровадження нової системи оцінювання для цілей оподаткування, виявилось протилежне. ФДМУ фактично не виконав покладених на нього обов’язків та допустив численні порушення.
Так, для прикладу, чиновники Фонду порушили статтю 15 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Як порушили? А тим, що видали кваліфікаційні свідоцтва оцінювача для цілей оподаткування без проходження оцінювачами річного стажування. Хоча ця норма прописана чорним по білому в Законі. Але хто ж у нас читає, а тим більше дотримується законів?
Не будемо зупинятись окремо на тому, що ФДМУ в кілька разів скоротив термін навчання «випущених» на ринок оцінювачів. Про це, при бажанні, знайдете багато матеріалів в Інтернеті. Додамо лише, що це курси, які навіть важко назвати навчанням. Це якби майбутнього льотчика допустили літати на «Боінгу», показавши лише як потрібно злітати і сідати. До речі, оцінювати різного роду літаки, на курсах «під дахом» Фонду навчали лише три години.
Але й це ще не все. Попри те, що ніде в Законі України «Про Фонд державного майна України» чи постанові Кабміну № 231 не говориться про послаблення рівня навчання, «нові» оцінювачі чомусь складають лише один іспит, замість дев’яти (окремо по кожному з 9 напрямів оцінки).
Протягом серпня-жовтня 2013 року Фонд державного майна України видав 319 сертифікатів суб’єктів оціночної діяльності для цілей оподаткування за напрямом 3 та спеціалізаціями 1.8,2.3. Процедура отримання цих сертифікатів супроводжувалась грубими порушеннями Законів України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та «Про адміністративні послуги». Внаслідок цього, законність правочинів, вчинених з використання оцінки майна, проведеної суб’єктами оціночної діяльності, які отримали право здійснювати оціночну діяльність всупереч Закону, є м’яко кажучи сумнівною.
Виходить що державний орган, який має слідкувати за порядком на ринку оцінки майна, сам є джерелом порушення законів України, рішень Президента та Кабміну. А в країні тепер працюють сотні оцінювачів з фактично недійсними кваліфікаційними свідоцтвами. Чому так сталось? Хто у цьому зацікавлений? Та найголовніше питання: хто нестиме за це відповідальність? Бо ж як свідчить історичний досвід, за все, рано чи пізно треба розплачуватись. А право на беззаконня зовсім не відміняє невідворотність відповідальності.